Гугл, наприклад, впевненно пропонує кермічні нагрівачі, як такі, що завоювали в чомусь першість.
Але, насправді, це дуже давній та дуже красивий міф.
Міф про сухе повітря
Міф про сухе повітря з’явився в ті прадавні часи, коли прадавні люди повертаючись з полювання в промозглі печери включали в тих печерах прадавні тепловентилятори, і через, невеликий проміжок часу в тих печерах з’являлось дуже, дуже сухе повітря.
І це дійсно фізично обгрунтований процес, тому, що якщо взяти повітря із температрою 10 градусів та відносною вологістю 95%, та нагріти його до 20 градусів тепловентилятором, то відносна вологість повітря перетвориться в гарбуза стане 52%.
Але справа тут зовсім не в тепловентиляторі, який сушить повітря, в звичайній фізиці.
Якщо вологість повітря за 10 градусів становить 95%, то це означає що таке повітря містить 8,93 грама вологи на 1 м3. Це нескладно вирахувати взявши максимальну розчинність вологи в повітрі за 10 градусів, яка становить 9,4 грама на 1 м3 та помножити на 95%.
9,4 * 0,95 = 8,93
За короткий час абсолютна місткість вологи не встигає змінитись, і зберігається 8,93 грама на 1 м3, а відносна вологість за температури 20 градусів стає 52%. Це теж нескладно вираховута, розділивши абсолютну вологість у 8,93 грама на м3 на максимальну розчинність вологи в повітрі за 20 грасів, яка становить 17,3 грама на 1 м3.
8,93 / 17,3 = 0,52
Таким чином, будь який швидкий нагрів холодного повітря призведе до його “сушіння”, але, зовсім не через те, що кисень із чимось там контактує, а через те, що тепле повітря має значно більшу розчинність вологи, та щоб воно стало комфортної вологості для людини його треба додатково зволожити. Звичайно, це відбувається природнім шляхом, через перебування в приміщенні людей, через користвання водою і інші побутові дії.
Також сухе повітря можна отримати надмірним нагрівом та надмірною вентиляцією. Таке може статись, наприклад, якщо радіатори “жарять”, та для зменшення температури в приміщенні доводиться відчиняти кватирку.